Перевірка технічного стану двигуна (Chevrolet Orlando 1)

Технічний стан двигуна залежить від пробігу автомобіля, своєчасності проведення періодичного технічного обслуговування, якості експлуатаційних матеріалів, що застосовуються, а також від якості виконання ремонту.

Перевірку технічного стану двигуна здійснюємо під час проведення технічного обслуговування чи виникненні несправностей у роботі.

Рекомендація. Контролювати стан двигуна слід регулярно у процесі експлуатації автомобіля.

Оцінити технічний стан двигуна з достатньою точністю можна за зовнішніми ознаками та за допомогою доступного обладнання: компресометра та манометра для перевірки тиску в системі мастила двигуна.

Перевірка за зовнішніми ознаками

1. Підготовляємо автомобіль до технічного обслуговування та ремонту.

2. Перевіряємо рівень моторного масла, при цьому переконуємося у відсутності емульсії у піддоні картера двигуна (олія на покажчику рівня має бути без білих розлучень). Поява емульсії свідчить про пошкодження головки блоку циліндрів чи її прокладки.

3. Переконуємося у відсутності масляних плям у розширювальному бачку системи охолодження та вирування рідини при роботі двигуна на різних оборотах.

За наявності перелічених явищ можливе пошкодження головки блоку циліндрів або прокладання.

4. Знімаємо захист картера двигуна (якщо встановлено).

5. Перевіряємо відсутність потоків масла з-під масляного фільтра, пробки зливного отвору піддону картера, переднього та заднього сальників колінчастого валу та піддону картера двигуна та з-під прокладки кришки головки блоку циліндрів.



У разі виявлення витоків олії необхідно замінити пошкоджені ущільнення.

6. Перевіряємо відсутність розривів гумометалевих шарнірів опор силового агрегату.

Пошкоджені деталі слід замінити.

7. Запускаємо двигун, при цьому контрольна лампа аварійного тиску масла на щитку приладів повинна згаснути.

Якщо лампа горить постійно, то, можливо, несправна система мастила двигуна або датчик аварійного тиску олії. Якщо контрольна лампа аварійного тиску масла загоряється на холостому ходу після прогріву двигуна і гасне після збільшення частоти обертання колінчастого валу, то, можливо, зношені: шестірні масляного насоса, шийки колінчастого валу, вкладки корінних та шатунних підшипників. Дзвінкий звук, що цокає, під кришкою головки блоку циліндрів, що з'явився відразу після запуску двигуна і не зникає в міру прогріву двигуна, як правило, свідчить про збільшені зазори в приводі клапанів.

Рекомендація.

• Для діагностики несправностей двигуна краще використовувати технічний стетоскоп.
• 
• З його допомогою можна досить точно визначити джерело стороннього шуму.

Частину роботи зручніше виконувати на оглядовий канав чи естакаді.



8. Перевіряємо відсутність шумів та стукотів у двигуні.

Стук колінчастого валу добре прослуховується в нижній частині блоку циліндрів, глухого металевого тону, посилюється з підвищенням частоти обертання колінчастого валу. На неодруженому ходу звук має низький тон, а зі зростанням оборотів його тон підвищується. Стук викликаний зносом корінних підшипників. При цьому, як правило, тиск мастила системі мастила низький.

Стук шатунних підшипників. Дзвінкий стукіт прослуховується в середній частині блоку циліндрів, якщо при роботі двигуна на холостому ході різко відкрити дросельну заслінку.

Стук поршнів. Приглушений стукіт у верхній частині блоку циліндрів на непрогрітому двигуні, що стихає і зникає при прогріванні, може бути викликаний зношеними поршнями та циліндрами.

Стук поршневих пальців. Ритмічний металевий стукіт у верхній частині блоку циліндрів, що чується на всіх режимах роботи двигуна і посилюється під навантаженням, викликаний зносом поршні пальців.

Стук впускних та випускних клапанів високого тону з рівномірними проміжками. Добре прослуховується під час роботи двигуна на холостому ходу. Частота його менше частоти будь-якого іншого стукоту в двигуні (див. вище).

Для усунення перерахованих вище стуків необхідно виконати регулювання теплових зазорів приводу клапанів. При неможливості усунути стукіт регулюванням, знадобиться розбирання та дефектування блоку циліндрів двигуна. Виконання цієї роботи краще довірити спеціалізованій станції технічного обслуговування.

9. Перевіряємо відсутність димлення двигуна за різних режимів роботи.



Чорний дим при перегазуванні вказує на занадто багату робочу суміш. Це, швидше за все, може бути спричинене несправністю в системі керування двигуном.

Сизий дим свідчить про попадання олії до камери згоряння. Якщо димлення виникає при скиданні газу, холостому ходу і при роботі двигуна на високих оборотах без навантаження, але при рівномірному русі димлення немає, швидше за все, зношені ковпачки. Якщо димлення збільшується зі збільшенням обертів і навантаження і за рівномірному русі за машиною тягнеться сизий шлейф — найімовірніше, причиною є знос маслосъемных кілець. Для усунення цих несправностей необхідне розбирання та ремонт двигуна. Виконання цієї роботи доцільніше довірити спеціалізованій станції технічного обслуговування.

Густий білий дим вказує на потрапляння в камеру згоряння рідини, що охолоджує. Це може бути викликано деформацією головки блоку циліндрів або пошкодженням прокладання головки блоку циліндрів.

10. Натискаючи та відпускаючи педаль газу, перевіряємо роботу двигуна при різних частотах обертання колінчастого валу.

Нестійка робота двигуна на холостому ходу може бути пов'язана з підсмоктуванням повітря у впускний трубопровід, з несправністю адсорбера або з несправністю дросельного вузла, або з несправністю кількох свічок запалювання. Некоректна реакція двигуна на натискання педалі газу спричинена несправністю системи керування двигуном.
Збільшена вібрація двигуна може бути викликана несправністю однієї або декількох опор силового агрегату. Поява металевого стуку в момент початку руху автомобіля (а на автомобілі з АКП та при перемиканні важеля селектора в режим D або R), швидше за все, викликане несправністю задньої опори.

Перевірка за допомогою приладів

1. Перевіряємо компресію у циліндрах двигуна.

2. Перевіряємо тиск олії в системі мастила двигуна за допомогою манометра.

Перевірка витрати олії

Перевіряємо витрату олії в наступній послідовності:

1. Прогріваємо двигун до робочої температури (до включення електровентилятора).

2. Після того, як електровентилятор відпрацювавши робочий цикл, зупиниться, вимикаємо двигун.

3. Протягом 15 хвилин очікуємо, коли масло стіче у піддон картера.

4. Перевіряємо рівень моторного масла за вказівником.

5. Доливаємо моторне масло до мітки МАХ на вказівнику рівня.



6. Регулярно контролюючи рівень масла, експлуатуємо автомобіль доти, доки автомобіль не проїде 2000 км або поки рівень масла знизиться до мінімально допустимого значення (позначка MIN на вказівнику рівня). У другому випадку записуємо або запам'ятовуємо пробіг автомобіля під час перевірки.

7. Після зупинки двигуна, прогрітого до робочої температури (див. вище), вичікуємо 15 хвилин.

Зауваження. Для виконання наступної операції необхідно доливати олію із мірної ємності, щоб точно знати кількість залитої олії.

8. Доливаємо олію в двигун до максимально допустимого рівня. Кількість залитої олії відповідатиме витраті олії за пройдену дистанцію.



9. Розраховуємо витрату олії для 1000 км пробігу за формулою:

Якщо витрата масла перевищує 0,6 л на 1000 км пробігу, то, швидше за все, зношений двигун і потрібен його ремонт.

Джерело статті доступне на веб-сайті chevyman